Чим небезпечна вітрянка і як від неї захиститися

Дата: 05.11.2025 14:15

Кількість переглядів: 21

В основному вітрянка трапляється у дітей, але й серед дорослих поширені випадки зараження. За звичайного перебігу хвороба погіршує стан пацієнтів, але зазвичай минає сама і не становить небезпеку для життя людини. Однак приблизно у третини хворих виникають серйозні ускладнення, тому корисно знати про цю патологію якнайбільше. Це допоможе швидко діагностувати хворобу та правильно слідкувати за своїм станом здоров’я під час захворювання.

Що таке вітрянка?

Вітрянка – це гостре вірусне захворювання, яке вражає шкірні покриви людини. Також його називають вітряною віспою, оскільки ознаки патології нагадують прояв чорної віспи. Але, звісно ж, ці патології провокують різні збудники.

Вітрянка розвивається через вірус варицелла-зостер. Після проникнення в організм вірус використовує ресурси клітин для розмноження. Якщо накопичується багато вірусних частинок, вони виділяються у міжклітинний простір, а потім у кровотік.

Навіть коли людина одужує варіцелла-зостер залишається в організмі. Вірус «ховається» у нервових клітинах. Він може стати активним, якщо імунітет носія ослабне. Це проявляється у вигляді оперізувального герпесу.

Які органи вражає вітряна віспа?

Зазвичай шкірні покриви та слизові оболонки. Однак у поодиноких випадках у інфікованих розвиваються ускладнення, які порушують роботу легень, печінки та головного мозку.

Різновиди вітрянки

Усі випадки вітряної віспи поділяють на типові та атипові залежно від сили симптомів. При типовій вітрянці шкіра червоніє та формуються бульбашки з прозорим вмістом (везикули). Атипова вітряна віспа ділиться на кілька підвидів:

• геморагічна;

• рудиментарна;

• гангренозна;

• генералізована;

• бульозна;

• пустульозна.

При геморагічній вітрянці у дітей виникають симптоми – бульбашки з кров’яним вмістом на шкірі, носова кровотеча та крововилив у шкіру. Також можливе блювання з кров’ю.

Рудиментарна вітряна віспа проявляється лише у вигляді висипань на шкірі. При цьому немає головного болю та не підвищується температура.

Гангренозна – різновид вітрянки, який викликає відмирання тканин. На шкірі з’являються бульбашки з гноєм. Коли вони прориваються, на їх місці залишаються виразки, які довго не загоюються.

Генералізована вітрянка провокує висипання на шкірі та ушкоджує внутрішні органи.

Бульозна вітряна віспа виділяється тим, що у пацієнтів на шкірі формуються великі бульбашки з рідиною. Їх розмір сягає 3 см.

Симптоми пустульозної (везикулярної) вітрянки у дорослих та дітей – нагноєння та посилена інтоксикація організму.

Також лікарі виділяють три види вітряної віспи за ступенем тяжкості:

• легку;

• середню;

• важку.

При легкій вітрянці температура пацієнта не перевищує 38°С, а висипань на шкірі дуже мало. Середня тяжкість передбачає, що температура збільшується до 39°С, а шкіра і слизові оболонки рясно вкриті висипаннями.

При тяжкій вітряній віспі у пацієнтів діагностують жар вище 39°С. Слизові оболонки та шкіра вкриті великими висипаннями, а після одужання на них можуть залишатися рубці та виразки. Може розвинутися пневмонія, судомний синдром та інші ускладнення.

Хто частіше хворіє на вітрянку?

Здебільшого люди переносять цю патологію у дитячому віці. Діти мають вищий ризик інфікуватися вірусом вітряної віспи порівняно з дорослими, оскільки їхній імунітет ще не повністю сформований і вони часто перебувають у близькому контакті одне з одним у дитячих колективах (школи, дитячі садочки), де інфекція може поширюватися дуже швидко. Це пов’язано з тим, що вітряна віспа дуже заразна. На неї хворіють 90% людей, які вступили в контакт із джерелом інфекції. У половини всіх, хто перехворів, інфікування відбувається до десятого дня народження. Тому лікування вітрянки у дорослих потрібне відносно рідко.

У групі ризику цього захворювання перебувають люди зі слабким імунітетом. Наприклад, пацієнти з імунодефіцитними станами та онкологічними патологіями. Також ймовірність зараження збільшується, якщо людина приймає препарати, що послаблюють імунну систему. Їх використовують під час хіміотерапії та лікування гормональними препаратами.

Шляхи розповсюдження вітряної віспи

Вірус переноситься від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Зазвичай з повітрям, що вдихається, або частинками слини. Рідше він проникає в організм, коли здорова людина торкається висипів на шкірі інфікованого.

Важливо пам’ятати, що шляхи зараження вітряної віспи діють навіть у тих випадках, коли у пацієнта відсутні видимі ознаки хвороби. Людина стає заразною за дві доби до утворення висипу. Він залишається джерелом поширення вірусу, поки висипання на шкірі не покриються скоринкою.

Симптоми вітряної віспи

Після того, як вірус проникає до організму, він розмножується протягом 1-3 тижнів. Хвороба ніяк не проявляє себе або у пацієнта виникають симптоми, які характерні для багатьох патологій. Серед цих ознак:

• невелике підвищення температури;

• слабкість;

• головний біль;

• нездужання;

• погіршення апетиту;

• нудота;

• першіння в горлі;

• збільшення лімфовузлів.

Перші симптоми вітрянки у дітей і дорослих – почервоніння шкіри та утворення бульбашок з рідиною. Через них виникає сильна сверблячка. Насамперед бульбашки з’являються на спині, грудях та обличчі. Пізніше вони поширюються іншими частинами тіла. Відразу після утворення бульбашок у пацієнтів різко підвищується температура – до 38 ° С і більше.

Чи можна повторно захворіти на вітрянку?

Так, можна повторно захворіти на вітрянку, але це відбувається досить рідко і слід зазначити, що повторні випадки вітрянки зазвичай протікають легше, ніж перший випадок, і не мають таких серйозних наслідків.

У дорослих повторне захворювання частіше виникає в дещо іншій формі. Справа в тому, що після одужання частинки вірусу залишаються у нервових клітинах людини. Якщо імунітет ослабне, варицелла-зостер активується. Вірус атакує клітини шкіри та викликає оперізуючий лишай. У деяких людей шанс на реактивацію вітрянки особливо високий. Наприклад, якщо:

• вони старші 50 років;

• хворі на рак або ВІЛ;

• проходять хіміотерапію чи променеву терапію;

• приймають імунодепресанти.

За наявності цих факторів ризику рекомендується регулярно оглядати шкіру, щоб своєчасно помітити лишай, що оперізує.

Чи може людина яка перехворіла на вітрянку бути носієм?

Так, людина, яка перехворіла на вітрянку, може бути носієм вірусу впродовж певного часу після одужання або якщо здорові люди торкаються оперізувального лишаю під час реактивації вітряної віспи. Тому в цей період важливо виключити прямий контакт із оточуючими.

Ускладнення при вітрянці

Сама по собі вітряна віспа не є небезпечною для життя. Так, вона завдає сильного дискомфорту і перетворює людину на джерело інфекції. Однак після одужання пацієнт набуває імунітету до вітрянки і більше не хворіє на неї в тій же формі, як при первинному інфікуванні.

У порівнянні з вітряною віспою набагато небезпечніше її ускладнення. Наприклад, якщо дитина або дорослий розчісує висипання, на місці можуть з’явитися рани. Це провокує шкірні інфекції. Є ризик, що бактерії потраплять у кровотік і спричинять сепсис, який іноді призводить до смертельного результату.

Інші ускладнення вітрянки:

• менінгоенцефаліт;

• вітрянкова пневмонія;

• синдром Рея;

• транзиторний гепатит.

Ці хвороби та патологічні стани виникають рідко, але можуть серйозно погіршити стан пацієнта. Ризик їх розвитку підвищується у вагітних, людей похилого віку, курців та людей зі слабким імунітетом. За наявності будь-якого з цих факторів рекомендується проконсультуватися з лікарем щодо ускладнень при вітрянці.

Також термінова допомога потрібна жінкам, які заразилися вітряною віспою під час вагітності. У них зростає ризик ускладнень. Крім того, збільшується ймовірність вад розвитку плоду, передчасних пологів і мертвонароджених.

Як зменшити ризик зараження вітрянкою?

Хоча вітряна віспа є дуже заразною, існують способи знизити ймовірність інфікування. Наприклад, за допомогою вакцинації. Вона не гарантує повний захист від хвороби, але вакциновані зазвичай переносять вітрянку у легкій формі та рідко страждають від ускладнень. Вакцинуватися рекомендують людям із групи ризику, а також тим, хто часто контактує з потенційними носіями вірусу — лікарям, співробітникам дитячих садків та вчителям.

Також корисно рідше контактувати з інфікованими та зміцнювати імунітет. Цьому сприяють регулярні прогулянки на свіжому повітрі та здорове харчування.

« повернутися