Аденовірусна інфекція: ознаки зараження та способи профілактики

Дата: 26.05.2026 11:30

Кількість переглядів: 3

Аденовіруси можуть вражати різні органи і системи, такі як: дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, органи зору. Вони належать до сімейства Adenoviridae, які є невеликими вірусами з дволанцюжковою ДНК без оболонки.
Нині виявлено понад 50 різних типів аденовірусів. Інкубаційний період при аденовірусній інфекції зазвичай становить 2 - 14 днів. У цей період вірус активно розмножується в епітелії дихальних шляхів, кишківника або очей, але симптоми ще не проявляються. Людина вже може бути заразною для оточення.

Маленькі діти, віком від 6 місяців до 2 років, більш сприйнятливі до інфекції через недостатню імунну відповідь. Захворювання респіраторного тракту, викликані цим вірусом, мають такі клінічні ознаки:

Підвищення температури (до 38-39 ° C, тримається 5-10 днів).
Озноб, слабкість, стомлюваність.
Головний біль, ломота у м'язах та суглобах.
Нежить (риніт) — рясні слизові виділення з носа.
Біль при ковтанні. Виникає внаслідок запалення задньої стінки глотки (фарингіт).
Кашель спочатку може бути сухий, потім вологий.
Збільшення лімфовузлів (лімфаденопатія) найчастіше підщелепних, пахових.

При аденовірусній інфекції може виникати поразка очей у вигляді кон'юнктивіту, симптомами якого можуть бути:

Почервоніння очей, відчуття піску.
Сльозотеча, фотофобія.
Гнійні чи слизові виділення.

Аденовірусна інфекція у дітей часто вражає шлунково-кишковий тракт (ЖКТ), особливо у малюків до 3 років, через 3-10 днів після контакту з вірусом з'являються такі клінічні ознаки гастроентериту:

Діарея (частий рідке випорожнення).
Біль у животі, здуття.
Нудота, блювання (рідко).

Зверніть увагу! Необхідно негайно звернутися до лікаря, якщо у вашої дитини з'явилися якісь із цих симптомів:

Утруднене дихання.
Лихоманка у немовлят (до 1 року), особливо якщо супроводжується млявістю або судомами.
Температура вище 39 градусів, погано знижується і тримається протягом кількох днів.
Рідкісне сечовипускання (менше ніж 3 рази на день у дитини, менше ніж 2 рази у дорослого).
Втягнення грудної клітки під час дихання.
Сухі губи, спрага, слабкість, запалі очі.
Судоми, втрата свідомості, сильний головний біль.
У немовлят — запалий родничок.
Синюшність шкіри або губ (ціаноз) — сигнал про брак кисню.

Шляхи інфікування

Вхідними воротами вірусу є слизові оболонки.

Шляхи зараження вірусом:

Повітряно-крапельний шлях — через слину, при кашлі, чханні, розмові.
Контактний шлях — через брудні руки, заражені предмети (іграшки, рушники).
Фекально-оральний шлях — при вживанні зараженої води, їжі.

Вірус проникає через дихальні шляхи, слизову оболонку очей або ШКТ і починає розмножуватися, викликаючи запалення та пошкодження тканин. Далі вірус проникає у кров, розноситься організмом. Може вражати лімфатичні вузли, печінку, селезінку.

Аденовіруси легко поширюються від однієї людини до іншої і можуть тривалий час виживати на предметах.

Профілактика аденовірусної інфекції

Профілактика аденовірусної інфекції спирається на здорові звички, які застосовуються для профілактики більшості вірусних інфекцій. Ці заходи включають:

Часте миття рук з милом (особливо після вулиці та контакту з хворими).
Використання індивідуальних рушників, посуду та засобів гігієни.
До очей, носа чи рота не можна торкатися забрудненими руками.
Прикриття рота та носа серветкою при кашлі чи чханні допомагає запобігти поширенню вірусу.
Ізоляція при застуді чи вірусній інфекції.
Уникнення тісного контакту з особою, хворою на аденовірусну інфекцію.
Регулярне проведення вологого прибирання та провітрювання приміщень.